Бібліотека-філія с.Теково пропонує ознайомитись з народознавчим калейдоскопом
"Свято Івана Купала: особливості і традиції"
"Свято Івана Купала: особливості і традиції"
Одним із свят, який дійшов до нас ще з давніх часів, вважається Івана Купала. І нам цікаво, коли свято Івана Купала відзначають? Це відбувається в ніч з 6 на 7 липня. Івана Купала - свято загадковий і містичний, але в цей же час розгульний, живий і веселий. Раніше його відзначало все слов'янське населення, що проживали від Карпатських гір і до Північної Русі. Свято Івана Купала пов'язав з собою безліч обрядів і звичаїв. Наприклад, купатися в цей день - це народний звичай, але все ж давні язичницькі народи думали, що купання може бути і дуже небезпечним. Адже Іван Купала - це водяний іменинник, який дуже злиться, коли в його водне царство проникають непрохані гості, і він здатний втопити будь-кого, хто порушує його спокій. Одним з найважливіших моментів у цій ночі прийнято вважати багаття очищення, через які люди стрибають, щоб стати щасливішими і вдаліше. Був час, коли люди не тільки самі стрибали, а й проганяли свої стада, щоб захистити їх від усіляких хвороб і недуг.
У Древній Русі ходило повір'я, що в найменшу в році ніч (з 6-го на 7-е липня) не можна спати. Люди вважали, що тоді оживають всі потойбічні сили: перевертні і відьми, змії і русалки, лісовики і водяні, будинкові і чаклуни. Безліч переказів і традицій свята Івана Купали тісно пов'язані зі світом рослин. Трави і квіти, зібрані в цей день, наділені особливими цілющими і магічними властивостями, ними зцілюють хворих, поранених людей і тварин, виганяють бісів, розпалюють полум'я любові. Раніше, до революції, свято Івана Купала вважався найважливішим і всіма шанованим. Можна навіть сказати, що кожна людина обов'язково повинен був бути присутнім, адже багато правила та обряди не могли здійснитися без активної участі всіх. Обряди в цей день носили характер очищення від усякої нечисті за допомогою вогню і води. Тому в переддень свята здійснювалися спеціальні традиційні дійства. З їх допомогою, як вірили і говорили люди, вони очищалися від усякої нечистої, злої сили.
Інші звичаї Згідно з іншими звичаями, вночі з 6-го на 7-е липня, у свято Івана Купала, вся молодь приходила до води. Хлопці розпалювали багаття, а дівчата вінками, стрічками, намистом прикрашали живу гілочку і називали купальське дерево Мареною. Вони сплітали з свіжих квітів і трав вінки і пускали їх зі свічками по воді. Дівчата вірили, що так зможуть дізнатися свою долю. Якщо вінки зійшлися, то в цьому році дівчина собі знайде чоловіка і зіграє весілля. А якщо ні - потрібно буде чекати наступного року, щоб знову повторити ворожіння. При цьому за вінками спостерігали всі, хто був присутній на цьому святі. Була думка, що куди припливе вінок долі, звідти її і чекати. Дуже часто хлопці намагалися хитрувати. Вони невеликими каменями підбивали вінок тієї дівчини, яку любили, в свою сторону. У свою чергу, батьки дізнавалися коло спілкування своїх дітей і , від кого очікувати сватів. Ось таке от цікаве свято.
На Івана Купала хлопці проводили обряди з вогнем
Молоді люди також перестрибували через багаття – це мало їх очистити. Було багато прикмет пов’язаних з цими стрибками. Наприклад, пара, яка вдало перескакувала полум’я – невдовзі одружиться і в шлюбі буде щаслива… Якщо ж скочили у вогонь – чекайте проблем, а то й біди…
І це ще не всі фаєр-шоу наших предків! Хлопці спускали з гори вогняне колесо. У деяких регіонах його не спускали, а розкручували на стовпі. Можете лише уявити, яким шоу це було раніше, коли ні електрики, ні інтернету.
Потім дівчата несли до лісу гілку з плодового дерева. Прикрашали її там і водили хороводи навколо. Хлопці знаходили дівчат, відбирали гілку і вже далі всі забави були спільні. Всі ці ігри були побудовані на залицяннях, адже хлопці ловили дівчат, носили на руках, усі обіймалися, цілувалися. Ну і все це під покривом ночі, без строгих дорослих очей.
Ну а потім, переважно парами, всі йшли шукати міфічний цвіт папороті. Він як філософський камінь мав би дарувати багатство і вічну молодість. Але, підозрюємо, для молодих людей – це був просто шанс побути удвох.
До речі, святкували не лише молоді і неодружені. Дорослі люди всю ніч не спали і охороняли господарку від духів. Збирали трави – вважалося, що саме на Купала вони мають цілющі властивості. Проводили дійства біля криниці.
Християнське Івана Хрестителя
З масовим прийняттям християнства свято трансформувалося. Спочатку церква намагалася боротися зі святкуванням Купала. Але велика частина язичницьких традицій залишилася. Аж надто вони колоритні й цікаві були! Та й куди правду діти, українці хоча й віруючі, але й добряче забобонні.
Церква святкує народження Івана Хрестителя 7 липня (24 червня за старим календарем). Відповідно язичницьке святкування з обрядами перенесли у ніч з 6 на 7 липня. Згідно з християнською вірою саме Іван Хреститель охрестив перших християн у водах Йордану.
Тож ім’я видатного християнина Івана пов’язали з язичницьким богом і ми отримали свято Івана Купала. Хоча деякі дослідники вважають, що частка Іван могла перенестися з римського пантеону. Де було божество Янус (від його ж імені назва місяця June, на який припадає літнє сонцестояння). Є й інші версії, але не будемо заглиблюватися. Церква, звісно ж, не визнає обрядів та язичницьких святкувань, та все ж не так строго, як раніше, реагує на ці ігри. До речі, у цей день християни освячують у церквах віночки з трав. Цікавий "збіг", чи не так?
До речі, подібні обряди були не лише в наших предків. Наприклад, латвійці мають свято Ліго, Літа у кельтів, а вірмени святкують Вардавар. Наші сусіди поляки, росіяни та білоруси, а також серби, болгари, австрійці, чехи та німці святкують Исиах. Дуже помпезно святкують іспанці та бразильці, у них є навіть спеціальні фестивалі "Вогнища Сан Хуана" та "Феста Юніна" відповідно. Усі ці свята проводяться у час найдовших днів, пов’язані з сонцем та вогнем.
Джерело:
https://24tv.ua/lifestyle/ivana_kupala_koli_traditsiyi_obryadi_shho_roblyat_na_ivana_kupala_n835653
https://24tv.ua/lifestyle/ivana_kupala_koli_traditsiyi_obryadi_shho_roblyat_na_ivana_kupala_n835653
Квітка папороті
Була у лісничого Корнія донька Любава. Дуже вона любила природу, уміла слухати і розуміти життя зеленого дивосвіту. І було у неї найулюбленіше місце у лісі — струмок і верба біля нього. Дуже любила Любава вербиченьку. Але одного разу, гуляючи у лісі, натрапила вона на захований у чагарнику склеп. З цікавості зайшла вона до нього і побачила там стару жінку зі спутаним сивим волоссям і у брудному одязі. Запропонувала вона жінці допомогу, хоч і зрозуміла, що це лиха відьма, про яку вона чула у селі.
Але стара вигнала її, порадивши піти і попрощатися з вербою, бо вона гине. Прибігла Любава до вербиченьки і побачила, що пересох струмочок і в'яне верба. Заплакала вона з горя, а вербиченька їй прошепотіла: «Звернись до Папороті — матінки; лісової, вона допоможе». Почувши це, схопилась; на ноги Любава і побігла шукати папороть.
Дуже втомившись, знайшла вона папороть, геть знесилена заснула біля неї. І приснилась Любаві красива жінка, яка розповіла їй про те, що раз на рік, на Івана Купала вона дарує людям чарівну, але непримітну квітку. Саме ця квітка допоможе Любаві повернути воду у струмок і життя вербиці. Прокинувшись, Любава повернулась до вербиченьки і розповіла їй про зустріч з Папороттю.
А коли прийшло свято Івана Купала, Любава знайшла квітку папороті, принесла до струмка і закопала біля нього. І повернулася вода у струмок, і ожила вербиченька. Так урятувала свій маленький і улюблений світ добра щира дівчина: Любава.
Але стара вигнала її, порадивши піти і попрощатися з вербою, бо вона гине. Прибігла Любава до вербиченьки і побачила, що пересох струмочок і в'яне верба. Заплакала вона з горя, а вербиченька їй прошепотіла: «Звернись до Папороті — матінки; лісової, вона допоможе». Почувши це, схопилась; на ноги Любава і побігла шукати папороть.
Дуже втомившись, знайшла вона папороть, геть знесилена заснула біля неї. І приснилась Любаві красива жінка, яка розповіла їй про те, що раз на рік, на Івана Купала вона дарує людям чарівну, але непримітну квітку. Саме ця квітка допоможе Любаві повернути воду у струмок і життя вербиці. Прокинувшись, Любава повернулась до вербиченьки і розповіла їй про зустріч з Папороттю.
А коли прийшло свято Івана Купала, Любава знайшла квітку папороті, принесла до струмка і закопала біля нього. І повернулася вода у струмок, і ожила вербиченька. Так урятувала свій маленький і улюблений світ добра щира дівчина: Любава.
Джерело:
Народні прикмети на 7 липня
– Трава дуже сильно пахне – незабаром почнеться дощ.
– Вранці випадає велика роса на Івана Купала – прикмета того, що буде хороший урожай огірків.
– Багато зірок в ніч на Івана Купала – буде багато грибів.
– Якщо жито на Івана Купала не заколосилося – це поганий знак.
– Якщо в цю ніч зоряно, то буде багато грибів.
– Якщо в цей день дощ заплаче, то через п’ять днів сонце засміється.
– Хто скупається у водоймі на Івана Купала, той позбудеться від всіх хвороб.
Що можна робити 7 липня
- Щоб бути щасливим увесь рік, рекомендується зустріти купальський світанок.
- Щоб зберегти енергетичне поле роду, треба ввечері 7 липня зібрати всю сім'ю за одним столом.
- Закоханим парам в цей день радять зварити та з'їсти щі з кропиви. Ця страва зміцнить сімейні зв'язки і збереже любов від чужої заздрості.
Немає коментарів:
Дописати коментар