понеділок, 24 травня 2021 р.



Бібліотека-філія с.Теково представляє з
нагоди дня народження Михайла Стельмаха
літературний портрет : "Художник народної долі"

 Я мрію так життя прожити,
Щоб кров і піт віддать землі своїй,
Щоб у плодах мої хилились віти,
Щоб розроставсь в глибинах корінь мій.

М.Стельмах. «В твоїм грозовім полі,Україно…»

 Михайло Стельмах – один із найяскравіших знавців багатств української мови.

суботу, 22 травня 2021 р.

 "ВИШИВАНКА-енергія природи" краєзнавчий етно-мікс до Всесвітнього дня вишиванки.Перша організована поїздка бібліотекарів КЗ Королівська публічна бібліотека Королівської ОТГ і це-в Долину нарцисів.

Бібліотека філія представляє краєзнавчу годину : "Вишиванка об'єднує серця. Легенди про вишиванку."

.Легенд про вишиванку багато,але до уваги користувачів бібліотеки зібрано оь такі  факти.. Вишиванка не була просто звичайним повсякденним одягом, і навіть не просто "одягом з нагоди". Українська вишита сорочка — це оберіг, який містить сакральні символи та енергетику вишивальника. У звичайні дні носили "буденки".

2. Жіночі та чоловічі сорочки у давнину кроїли однаково. Пізніше їхній крій різнився. Прості люди шили їх з льняного чи конопляного полотна.
3. Для оздоблення наші предки використовували два кольори. Червоний свідчив про життєдайну енергію сонця, кохання, радість землі. Чорний наші пращури наділяли магією життєвої сили рідної землі. А от традиційні нині маки в оздоблені не використовували, бо вважалися символом печалі та смерті.
4. У кожного регіону була своя власна вишивка, техніки могли вирізнятися навіть від села до села.
5. На наших теренах це ремесло відоме ще за скіфів, а от першу школу вишивки в Київській Русі заснувала в ХІ столітті сестра Володимира Мономаха Анна.
6. Вишиванка вважалася символом вірності. У багатьох чумацьких піснях зустрічаються тези про "невипрану сорочку" — адже випрати її мала право тільки дівчина, якій чумак зберігає вірність. Прання сорочки іншою жінкою підтверджувало факт зради.
7. Повсякденним одягом вишиванка стала завдяки Івану Франку та, як не дивно, Микиті Хрущову. Перший почав одягати з європейським костюмом, і таким чином започаткував своєрідну моду. Другий мав колекцiю чудового українського вбрання та одягав його залюбки.
8. Перший бум на вишиванки в Європі стався не після Майдану, коли найвідоміші бренди почали включати елементи української вишиванки в свої колекції — Жан-Поль Готьє, Джон Гальяно, Gucci, Valentino, Dolce&Gabbana. Вперше це сталося у 1876 році. Тоді Олена Пчілка (мати Лесі Українки) випустила альбом з українськими вишиванками. Він зробив фурор у модних колах Європи та викликав хвилю цікавості до національного вбрання українців.
9. Вишиванка вміє розмовляти, бо в ній закодовані цілі тексти. Тому нерозважливо купувати вишиванку, якщо не знаєте бодай основних понять. Наприклад, у давнину блакитного і синього кольору в дитячій вишивці остерігались. Вважалося, що це сиротинські кольори
Фото наших дівчаток-участь у челенджі,оргагізованому КЗ Короівська публічна бібліотека Королівської територіальної громади- Вишиванка+книга=нація розумних




А УКРАЇНСЬКА ВИШИВАНКА — ДИВО!
Вишивала мама синіми нитками, –
зацвіли волошки буйно між житами.
Узяла матуся червоненьку нитку, –
запалали маки у пшениці влітку.
Шила-вишивала хрестики зелені, –
зашуміло листя на вербі й калині.
Золотилось сонце у розлогій кроні.
Вишивала долю, наче по долоні.
Білими по білім вишивала ненька,
до ниток вплітала всю любов серденька.
Дрібно гаптувала росяні мережки,
щоб не заростали у дитинство стежки












пʼятницю, 14 травня 2021 р.

До ювілейної дати-150 років з дня народження,бібліотека-філія с.Теково представляє 

"Літературна візитівка.Василь Стефаник"

 14 травня день народження  Василя Стефаника

Василь Стефаник (1871-1936) — український прозаїк, поет, громадський діяч та політик. Майстер психологічної новели. Один з представників українського радикального руху в Галичині.
У його реалістичних, самобутніх соціально-психологічних творах постають правдиві картини життя західноукраїнських трудящих кінця XIX — початку XX століття, трагедії і драми бідняків, що позбувалися землі, праці, покидали рідні місця і змушені були емігрувати за океан або гинути від голоду й хвороб.
До уваги користувачів коротке знайомство з книгою Василя Стефаника "Камінний хрест"
Нелегко читати новели В. Стефаника, тому що він, за словами класика, пише «коротко, сильно і страшно». Але їх треба-таки читати, співпереживаючи. Бо лише так, боліючи разом з автором та героями його творів, не даємо загрубіти й зачерствіти нашим душам і серцям, залишаючи їх відкритими для добра, співчуття й милосердя. Книжка для тих, хто не байдужий до світу.
«...Я свою душу пустив у душу народу, і там я почорнів з розпуки...» Ці слова видатного українського письменника, найближчого соратника І. Франка, М. Коцюбинського, Лесі Українки, майстра новели Василя Стефаника (—1936) якнайкраще характеризують його творчість. У реалістичних, самобутніх соціально-психологічних новелах письменника постають правдиві картини життя західноукраїнських трудящих кінця ХІХ — початку ХХ століття, трагедії і драми бідняків, що позбувалися землі, праці, покидали рідні місця і змушені були емігрувати за океан або гинути від голоду й хвороб.
До пропонованої збірки творів Василя Стефаника (1871-1936) входить низка його найкращих новел, які засвідчили прихід у світову літературу самобутнього письменника. Багато з них були одразу перекладені й видані іноземними мовами. Гостре звучання мають новели, у яких автор звертається до теми долі дітей (“Новина”, “Кленові листки”), зубожіння селянина (“Синя книжечка”), вимушеної еміграції (“Камінний хрест”), показує родинні драми, породжені війною (“Сини”, “Стратився”, “Вона - земля”) тощо. З часу написання творів Стефаника життя галичан радикально змінилося, але багато новел залишаються актуальними і сьогодні.
Приємного читання!




вівторок, 11 травня 2021 р.

Бібліотека-філія с.Теково пропонує переглянути майстер-клас з виготовлення квітки маку,і не тільки переглянути, а й навчитись виготовляти квітку маку технікою канзаші.


 

четвер, 6 травня 2021 р.

                                                       

                                     Бібліотека

                 пропонує познайомись з відеопрезентацією

             "Основні знаменні і пам'ятні дати травня 2021 року,

                           які відмічають в Україні"




    

понеділок, 3 травня 2021 р.

                          

Бібліотека- філія с.Теково пропонує ознайомитись з інформ -дайджестом:

                          "Великодня мандрівка світом"

Великдень – велике свято для всіх християн. І традиції його святкування складалися сторіччями. Але кожен народ схильний святкувати його по-своєму. Гарно прибраний дім, паска, крашанки й писанки на столі, за яким зібралась вся родина - саме так виглядає українська оселя в це чудове свято.

А як святкують Великдень за кордоном? Давайте заглянемо до затишних осель різних країн і дізнаємось про тамтешні традиції святкування Пасхи, особливо дитячі.
ФРАНЦІЯ У Франції існує повір’я, що у Страсний тиждень усі церковні дзвони линуть до Риму, а на зворотньому шляху розкидають шоколадні ласощі. Вранці на Великдень малеча шукає подарунки у молодій травичці. Діти підкидають яйця в повітря. Чиє пасхальне яйце першим впаде на землю, той програє. У деяких місцевостях Франції діти чекають карету, запряжену 4 білими кіньми, яка наповнена крашанками.
НІМЕЧЧИНА.Суботнього вечора у селах та містечках влаштовують велике Великоднє багаття, як символ згоряння всього лихого. На Великдень у Німеччині дерева прикрашають фарбованими яйцями. Великодній заєць🐇, як символ родючості й багатства, став атрибутом Великодня в Німеччині ще в 16 столітті і з тих пір розповсюдився по всьому світу. У вигляді зайчиків тепер роблять іграшки, солодощі й різні сувеніри напередодні Великодня. Після Великоднього сніданку батьки кажуть дітям: «Великодній зайчик приніс вам кошик з гостинцями.Знайдіть його! »
АНГЛІЯ.У Великій Британії Великдень - справжнє дитяче свято. У цей час дітям дарують іграшки та солодощі не лише рідні, але й перехожі на вулицях. Дітлахи з нетерпінням очікують неділі, коли вони прокинуться і побачать, що великодній заєць залишив для них кошики з солодощами і сховав яйця, які вони розписували на минулому тижні. Діти по всьому будинку шукають яйця. Проводяться навіть спеціальні змагання – пошук яєць («Еггстраваганза» – «Eggstravaganza»). Дитина, яка назбирає найбільше, отримує приз.




США .На Великдень сім'ї обов'язково відвідують церкву. Дуже популярною пасхальною грою для малечі у США є катання яєць по похилому газону. Так, учасники гри змагаються, хто далі і без зупинки зможе прокатати своє яйце


. Найбільше змагання проводиться в неділю на газоні біля Білого дому у Вашингтоні. Сотні дітей приходять зі своїми пасхальними кошиками з яскраво розфарбованими яйцями і катають їх вниз по галявині біля президентського маєтку.


КАНАДА. Як і в інших країнах, багато християн Канади відвідують релігійні служби у ці дні. В цілому, свято прийнято відзначати із сімейними урочистостями, спільним обідом, “полюванням” або обміном шоколадними яйцями чи кроликами, або ж просто невеличкими подарунками. Атрибутами Великодня постають курчата, яйця, кролики та квіти (зазвичай - лілії), які символізують відновлення життя після зими. Улюбленими солодощами дітвори цього дня є а також “великодній кошик” (Easter basket cake) – торт, який прикрашається у формі кошику із квітами або солодощами. Цікавою традицією пасхальних вихідних є годівля тварин. У ці дні сім’ї відвідують зоопарки, де діти мають можливість погодувати зайчиків, кроликів та інших тварин.

ЧЕХІЯ




Чехи називають Великдень "Великоніч" і святкують його у понеділок. Саме цього дня хлопці ходять по вулиці з вербовими лозинами, якими легенько б‘ють дівчат з побажаннями здоров’я та вроди. Дівчата можуть відкупитися від такого «методу оздоровлення» подарунками та солодощами, або попередити напад, обливши хлопців водою. У Чехії дітям дарують печиво-баранчика (beranek). Баранець для багатьох народів - знак Божої благодаті, символ багатства, доброї долі, чоловічої сили, родючості, вогню. Це стародавній символ рослинності.