пʼятницю, 19 лютого 2021 р.

  


БІБЛІОТЕКА  С.ТЕКОВО ПРОПОНУЄ ОЗНАЙОМИТИСЬ  

                        з історичною інформіною

                         " День Державного герба України"


Один із трьох головних символів української державності був затверджений 19-го лютого  1992 року. Відкритий конкурс щодо створення проєкту Державного Герба України, відповідно до Постанови Верховної Ради, був оголошений 24 червня 1991 року (тобто ще за існування СРСР).

Для участі в конкурсі  надійшло понад 200 робіт (усі вони тепер зберігаються в Центральному державному архіві органів центральної влади та управління). Важливо, що 192 із них містили зображення тризуба у різних контекстах.

Переміг у конкурсі проєкт історика-геральдиста Андрія Гречила та художника Івана Турецького. На думку Гречила, тризуб у графічній традиції періоду правління Великого князя Володимира був прийнятий не випадково, оскільки «саме за князя Володимира всі етнічні українські землі були об’єднані в одній державі.

Історія виникнення

Що символізує Тризуб? Для українців в усьому світі Тризуб символізує нерозривний зв’язок із Вітчизною. У різні періоди історії наш Тризуб ставав символом боротьби за незалежність.

У давні часи він використовувався як своєрідний оберіг. Зображення тризуба археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих з I століття нашої ери. Символ відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, в українських землях з II століття.Радянська тоталітарна система таврувала тризуб як «націоналістичний знак» та жорстоко карала тих, хто його використовував. У сприйнятті кремлівських катів із тих часів мало що змінилося – їхньому двоголовому орлу досі ніщо не пече так, як вістря нашого тризуба!

Існує близько трьох десятків теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдності світу). Відомий дослідник Тризуба В. Січинський навів у своїй книзі перелік трактувань Тризуба, що існували в середині XX сторіччя.

За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах. За матеріалами енциклопедії: посли київського князя Ігоря (912-945 рр.) при укладанні договорів із візантійцями мали свої печатки з тризубом. Київський князь Володимир Святославович (980-1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого – тризуб.

Офіційно герб УНР був затверджений у Коростені 25 лютого (12 за старим стилем) 1918 року. На початку цього місяця Центральна Рада під натиском більшовиків переїжджає з Києва до Житомира, потім до Сарн і Коростеня. Саме в цьому містечку на Житомирщині, у штабному вагоні, і відбулося засідання Малої Ради — органу Центральної Ради, що діяв між сесіями, де і було прийнято історичне рішення. У 2006-му на території залізничної станції на честь події відкрито пам’ятний знак (скульптор В. Козиренко).

Перші публікації в пресі про те, якою має бути головна українська емблема, з’явилися ще в 1911 році, в період підйому патріотизму й активізації роботи «Просвіти».
Тризуб став компромісом, адже емблем, що претендували на роль Державного герба, було кілька — серед них і козак з мушкетом, архангел Михаїл, герби Львова і Києва. Знак князя Володимира Великого здобув сучасну назву з легкої руки історика Карамзіна, автора «Історії держави Російської». Уже з кінця XVIII століття стали широко відомими археологічні відкриття, що містили державну символіку Київської Русі.У 1796 році був зафіксований злотник князя Володимира, потім срібник — монети, на яких карбувався княжий символ, тризуб, — зазначає Юрій Савчук. — З 1852-го до наукового обігу входять монети часів Київської Русі з відомого Ніжинського скарбу, в якому їх було приблизно 200.

Частину цих монет розіслали до наукових установ, інша потрапила до приватних колекцій і подарована імператорській сім’ї. Саме монети з Ніжинського скарбу невдовзі започаткували в Ермітажі найбільшу колекцію срібників києво-руського часу, в якій нині майже 130 монет, і становлять її більшість.
У процесі дослідження тризуба, його походження та символіки, вченими висунуто щонайменше 40 різних теорій, але знак і досі залишається загадковим.  Його пов’язують із Трійцею, з народними традиціями, різними філософіями. Можливо, ми ніколи не дізнаємося, що означав тризуб і хто зобразив його вперше.
Учені констатують той факт, що цим знаком позначали власність (з кінця X ст. тризуб з’являється не лише на монетах, печатках, його ставлять на предметах вжитку, цеглі, озброєнні), це знак династичного характеру, символ княжого достоїнства. З таким акцентом тризуб і став Державним гербом УНР та її спадкоємиці України, що здобула незалежність у 1991 році.

За часів УНР тризуб як елемент державної символіки вперше з’явився наприкінці 1917 р. на паперових грошах. Із цього питання на сторінках газет висловлював свою думку і голова Центральної Ради Михайло Грушевський. Він не був великим прихильником тризуба, про який казав, що це знак «неясного значіння», і виступав за нові модерні символи, співзвучні з символами Європи. Тоді розглядалися пропозиції істориків і геральдистів узяти за зразок державну символіку США і на синьому полі розмістити золоті зірки за кількістю земель України чи літер у слові «Україна», як на нинішньому прапорі Євросоюзу. Була й пропозиція розмістити на синьому полі літеру «У» чи абревіатуру «УНР» , як у Франції, або ж у центрі герба поставити фігуру селянки чи плуг як символ мирної праці, що викликало негативну оцінку. Чимало дискусій велося і щодо Великого герба УНР, проект якого розробив відомий графік і архітектор Василь Кричевський і який поки що залишається на папері.
Тризуб органічно увійшов у нашу свідомість й щоденне життя. Його стилізовані зображення є логотипами партій, громадських рухів і організацій. Нині тризуб можна побачити на вжиткових речах, одязі, посуді. Останнім часом дуже популярні прикраси, зокрема підвіски, у вигляді державного герба, тату. Усе це свідчення того, що українці сприймають тризуб не просто як офіційну історію, а як частину власного «я».

До речі зі шпиля над куполом Верховної Ради радянську зірку було демонтовано лише 24 лютого 2014 року за дорученням заступника Голови Верховної Ради Руслана Кошулинського. А тризуб на шпилі будівлі парламенту встановили тільки 29 жовтня 2015 року за розпорядженням Голови Верховної Ради Володимира Гройсмана


суботу, 13 лютого 2021 р.


 Цього року 25 лютого в Україні на державному рівні відзначають 150-річчя з дня народження видатної письменниці Лесі Українки.

Серед видатних жінок світу Леся Українка (Лариса Косач) займає одне з почесних місць. Письменниця, громадська і культурна діячка, перекладачка, фольклористика. Завдяки її творчості українська література зайняла одну з найвищих позицій у світовій культурі, а про українців і Україну заговорили у всьому світі.
Творча спадщина Лесі Українки включає більше 270 віршів, не рахуючи поем і віршованих драматичних творів, півтора десятка оповідань, стільки ж статей, величезну кількість перекладів, безліч зібраних унікальних народних пісень, казок, переказів, легенд українського народу.
Вона народилася слабкою і тендітною дівчинкою; практично постійно хворіла, але за своє коротке життя стала символом України, її непокори, самобутності і незалежності, опинившись в одному ряду з Тарасом Шевченком, Григорієм Сковородою, та Іваном Франком.
За посиланням можна переглянути документальний фільм про життя і творчість видатної письменниці


Хто для мене, особисто, Леся Українка?
– Це любов і згадка мого дитинства. Я дуже добре пам’ятаю дитячу казку «Біда навчить» про нерозумного горобчика, якого ніхто не навчив розуму, і найкращим вчителем виявилася біда.
А читаючи вірш «Черешеньки», відчуваєш, що саме про тебе, про твої дитячі бажання і переживання писала Леся Українка.
І, мабуть, у кожного вірш «На зеленому горбочку» пробуджує патріотичні почуття та любов до природи і рідного краю.
Тож згадуємо нашу Лесю. Читаємо і вивчаємо її чудові вірші, щоб знову поринути у дитячі спогади і щоб живий ланцюжок любові до природи ніколи не перервався.
А нашим маленьким читачам пропонуємо цікаву збірочку поезій Лесі Українки 🔸«В дитячому крузі», (читати онлайн на


до якої увійшли казка Лесі Українки «Про Оха-чародія», «З казочки дядька Лева» - (Уривок з драми-казки «Лісова пісня»), вірші: «Тішся, дитино, поки ще маленька», «Співець», «Мамо, іде вже зима», «Літо краснеє минуло», «Вишеньки», «На зеленому горбочку», «Мені снились білі лелії», «Конвалія» (уривок), «У маленькій хатинці, у тихім куточку» - (Уривок з поеми «Місячна легенда»), «Вечірня година» (коханій мамі), «Пісня» - (уривок), «Барвіночку мій хрещатий» - (уривок з поеми «Русалка»), «Пісенька весняної води», «Уже весняне сонце припікає» - (Уривки з драми-казки «Лісова пісня»
А за посиланням дивіться і слухайте кращі дитячі твори незабутньої Лесі Українки







 



    • Усе про День дарування книг + незвичайніні факти про книжки
    • Не валентинками єдиними. 14 лютого – це не тільки свято закоханих. Це ще й Міжнародний день дарування книг. Він об’єднує всіх, хто любить читати. Цього дня дарують книги друзям та незнайомцям, віддають їх бібліотекам, школам, дитячим будинкам, лікарням чи просто залишають твори друку у людних місцях.


      Започаткувала цей День засновниця сайту дитячої книги американка Еммі Бродмур. Якось один із її трьох синів здивувався, чому в календарі немає дня, призначеного для дарування книжок один одному. Так завдяки дитячій цікавості зародилася ініціатива. Еммі підтримали родичі, знайомі, колеги, друзі з соціальних мереж. І вже невдовзі добра справа розійшлася по світу. В Україні вона теж прижилася.



      10 химерних фактів про книги

      • Страх від того, що у вас не залишиться що почитати, називають абібліофобією.

      • До 18 століття в деяких бібліотеках книги прикріплювати до полиць ланцюгами. Вони були достатньо довгими, щоб відвідувачі могли комфортно читати, але не могли винести книгу з бібліотеки.

      • Найдовше надруковане речення належить французу Віктору Гюго. У його романі "Знедолені" є речення, що складається із 823 слів.

      • У японській мові існує слово «цундоку». Воно означає "накупити багато книг і не читати їх".

      • Найпопулярнішим літературним персонажем поки що залишається Шерлок Холмс. Він частіше за інших ставав героєм кіно і телесеріалів.

      • Приватна католицька школа в Нешвіллі (США) видалила зі своєї бібліотеки всі книги про Гаррі Поттера. Там заявили, що в них містяться "справжні прокляття і заклинання, які при читанні можуть викликати злих духів".

      • Першою написаною книгою на друкарській машинці були «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена. Сам автор книги був не у захваті від машинки.

      • Неконтрольоване бажання постійно нюхати старі книги, і отримувати від цього задоволення  називають «бібліосмією».

      • Британські вчені з університету Сассексу довели, що читання заспокоює краще, ніж прослуховування музики, прогулянка чи чашка гарячого чаю. Для того, щоб зменшити стрес, достатньо лише шести хвилин зосередженого читання. За це час скорочується серцебиття та полегшується м’язова напруга.

      • Писати трилогію "Володар перснів" було для Дж. Р. Р. Толкіна виснажливо. 1200 сторінок він набирав двома пальцями. Інакше не вмів.
      • з мережі internet




     




    Бібліотека с.Теково представляє бібліомандрівку"День святого Валентина: як святкують в різних країнах"

    В Україні в День св. Валентина традиційно закохані обмінюються подарунками, квітами, «валентинками» та поцілунками.
    Німеччина
    У Німеччині Валентин вважається святим покровителем не закоханих, а психічно хворих. На честь свята німці прикрашають психіатричні лікарні червоними стрічками, в каплицях проводять спеціальне богослужіння.
    Польща
    У Польщі 14 лютого відвідують Познанську митрополію. Там, за повір'ям, і покояться мощі святого Валентина, знаходиться його чудотворна ікона. Поляки вірять, що це паломництво допоможе їм у любовних справах.
    Уельс
    Уельс славен так званими "ложками любові". Справа в тому, що перед святом закохані вирізають з дерева ложки, прикрашають їх сердечками, ключами, замковими щілинами і урочисто дарують один одному. Такий подарунок у буквальному сенсі означає: "Ти знайшов дорогу до мого серця"
    Естонія та Фінляндія – країни із власним, дещо оригінальним підходом до святкування 14 лютого. Для них ця дата є Днем друзів, тож зрозуміло, хто кого активно вітає....
    Франція
    Крім листівок-сердечок у Франції можуть подарувати білизну, цукерки, шоколадні муси, романтичні подорожі, нарізану сердечками ковбасу, "щасливі" лотерейні квитки, рожеві йогурти, штучні квіти.
    Англія
    Жителі Англії вітають не тільки улюблених людей, а й улюблених домашніх тварин — собак, коней. Популярними подарунками на 14 лютого у Великобританії вважаються солодощі у вигляді сердець, м'які іграшки, особливо улюблені в Британії ведмежата Teddy, і, звичайно, незмінні листівки-валентинки.
    Італія
    В Італії, звідки за легендою і бере початок День святого Валентина, ця дата називається "солодким" днем. За назвою свята зрозуміло, що головними подарунками є всілякі цукерки, шоколадки і печиво у формі серця.
    Америка
    Раніше закохані американки і американці дарували один одному марципани, які були досить цінним подарунком, оскільки марципан містив цукор, який стоїв тоді дуже дорого. З початку 19 століття почалося широке використання цукрових буряків, і заповзятливі американці налагодили виробництво карамелі. За традицією з Днем святого Валентина вітають не тільки тих друзів і подруг, з ким знаходяться в романтичних стосунках. У цей день вітають всіх, кого просто люблять — мам, тат, дідусів, бабусь, друзів.
    Данія
    У Данії День Святого Валентина прийнято відзначати весело. Тут влаштовуються масові вистави і концерти, виступи та виставки, галасливі вечірки. Коханим, друзям, членам сім'ї, колегам посилають гарні білі квіти (живі та штучні), а також листівки зі смішними віршами і любовними поемами.
    Японія
    Яскраво і весело цей день відзначається і в Японії, де існує незвичайний звичай: в парку або на площі будується великий поміст, з якого молоді люди та дівчата викрикують визнання в любові. Причому оцінюється не краса самого визнання, а саме його гучність. Подарунки ж тут підносяться в основному чоловікам, причому не тільки "своєму" коханому чоловікові, але і колегам, родичам, знайомим.
    Китайці мають своє власне свято в серпні, яке дуже схоже на День Святого Валентина. І якщо вони почнуть відзначати ще 14 лютого, тоді у них в році буде два дня всіх закоханих.
    День св. Валентина святкується в Канаді з великим розмахом. Бали і вечірки організовуються по всій країні, таким чином, у людей є можливість висловити свої почуття коханим і при цьому сповна насолодитися святом. Троянди, шоколад, цукерки і валентинки – найпопулярніші подарунки.
    Саудівська Аравія сильно відзначилася в способі святкування Дня Святого Валентина, так як тут це свято суворо заборонене взагалі. Це єдина країна у світі, де така заборона накладена офіційно.
    Найромантичніші ідеї і традиції різних народів сміливо беріть на озброєння і користуйтеся ними, аби приємно дивувати кохану людину повсякчас, а не лише у спеціально призначений день....
    Джерело: з мережі internet




    вівторок, 9 лютого 2021 р.

                      



      Наближається 14 лютого-День св.Валентина і день закоханих.Бібліотека с.Теково пропонує переглянути  казкову вікторину  про кохання

                Казкові історії   

              кохання

    Вона  любила фрукти і була не дуже перебірливою в знайомствах.Він врятував їхнє кохання лише одним поцілунком


    Він спочатку був дерев' яною іграшкою, потім принцом.Вона була дівчинкою, яка врятувала його, і якій він запропонував царювати разом у Марципановому палаці.



    Вона була красива, тендітна та з далеких країв.А він разом із своїм коханням, подарував їй крила






    В цій казковій історії гламур нареченої визначався лише однією горошиною


    Ця чарівна історія про дитячу любов поруч, з якою навіть взимку розквітають троянди




    Звичайно, вона була красунею, та її шкіра стала сер 'йозним випробуванням їхнього кохання


    Він не був екстремалом, але, саме його подорож у бочці, в  решті-решт, привела до зустрічі з коханою 


    Вона його кохала, віддала йому все, що мала, і навіть, більше.Та всі її жертви  заради нього, обернулися на легку морську піну




    Вона потрапила в найнеприємнішу історію,  на своїх іменинах. А він, визволивши її з обіймів павутиння, одразу запропонував одружитися



    Зла чаклунка зачаклувала її і прирекла на вічний сон.Він поцілунком розбудив її від чар



    Відповіді 
    1.Білосніжка та семеро гномів
      2.Лоскунчик
    3.Дюймовочка
    4.Принцеса на горошині
    5.Снігова Королева
    6.Царівна жаба
    7.Казка про царя Салтана
    8.Русалонька
    9.Муха цокотуха
    10.Спляча красуня

    Ці казкові історії ви можете прочитати в книжках завітавши в бібліотеку с.Теково.

     а також на сайті   https://derevo-kazok.org/princesa-na-goroshini-g-h-andersen.html

    неділю, 7 лютого 2021 р.

     Бібліотека с.Теково представляє літературний портрет:

                         "Таємничий світ Жюля Верна"

                             з нагоди дня народження письменника





    Відомий французький письменник Жюль Верн народився 8 лютого 1828 року. 📌Він прославився в пригодницькому жанрі. Разом із Гербертом Уеллсом вважається засновником жанру наукової фантастики.
    📌Із 108 фантастичних ідей Жуля Верна нездійсненими сьогодні залишились тільки 10. Такою кількістю втілених в життя задумів не можуть похвалитися навіть вчені.
    ⁉️Так ким же був Жуль Верн?
    Сто років назад Жуль Верн заслужив славу геніального фантаста. Сьогодні його називають провидцем. Дійсно, наукові передбачення француза збуваються одне за одним. Вже давно увійшли в наше життя придумані ним скафандри для перебування під водою, гелікоптери, автоматичні гвинтівки, електромобілі, підводні човни, телевізори, телефони і багато іншого. Але навіть скептики більше не намагаються пояснити подібні "попадання" прозаїка лише його широким кругозором і освіченістю.
    Так, Верн щоденно перелистував величезну кількість наукових журналів, де в тому чи іншому вигляді згадувались неймовірні нововведення та гіпотези. Деякі з них в результаті знаходили місце в його книгах. Але часом романіст описував такі винаходи, до яких не додумався жоден вчений з його часу. Руйнування матеріалів електричною іскрою, силовий руль для морських суден, скло, яке не б'ється, хірургічна трансплантація - в сучасній для Верна "серйозній" літературі немає й натяку на подібні ідеї. Наприклад патент на газорозрядні світильники, які освітлювали каюти знаменитого "Наутілуса" в 1870-му, був виданий лише в 1938 році, а самі неонові лампи включені в число найважливіших винаходів, зроблених в ХХ столітті.
    Відправляючи пілотований снаряд на Місяць, письменник, здавалося б, слідував технічній моді ХІХ століття. Але одною модою не пояснити опис хімічної регенерації повітря в кабіні "космонавтів". А як можна було в 1905 році передбачити надпровідність, коли для самої науки шість років по тому це відкриття стало повною несподіванкою? До останнього часу ще можна було назвати подібні прозріння випадковістю. Але тут з'явився "Париж в 1968 році". І все поставив з ніг на голову.
    Герої книги роз'їжджають по Парижу 1960-х років на машинах, "працюючих за принципом розширення повітря за рахунок згорання газу", і метро. Великі "електричні канделябри" на центральних вулицях освітлюють величезних розмірів рекламні надписи. А в домах, зі скла і сріблястого металу, повним ходом йде робота. І над містом парить ажурна вежа, яку збудують лише в 1889-му. "Машина знімає копії листів, і 500 службовців безперервно відправляють їх за адресами" - впізнаєте ксерокс? А ось "фотографічний апарат, який дозволяє відправляти факсиміле будь-якого тексту або малюнка, підписувати векселі чи контракти з партнером, який знаходиться на відстані в 5 тисяч льє" - ну чим не факс? Телефонна сітка опутала всю планету - "щоб зв'язатися з Америкою чи Європою потрібні лічені секунди". І жодна поважаюча себе установа не обходиться без комп'ютера: "Інструмент, чимось схожий на велике піаніно. Ви натискаєте на клавіші і одразу отримуєте дані будь-якого характеру, виконуєте різноманітні операції і розрахунки" - погодьтеся, достатньо детальний опис. Особливо якщо врахувати, що зроблено його у вік арифмометрів... В свідомості письменника ніби пересіклись дві реальності: розмірений 1863 рік і божевільний кінець століття двадцятого. А раптом француз зазирнув ще далі і підкинув нам ключик до чергової таємниці? Просто ми ще не зрозуміли, до якої саме...
    ‼Деякі передбачення Жуля Верна
    В своїх творах він передбачив наукові відкриття і винаходи в найрізноманітніших областях, в тому числі акваланги, телебачення і космічні польоти:
    - Електричний стілець.
    - Великі підводні човни здатні довго знаходитись в плаванні («20 000 льє під водою»).
    - Літак («Володар світу»)
    - Гелікоптер («Робур-Завойовник»).
    - Космічні кораблі і пілотовані польоти в космос, в тому числі на Місяць («З землі на місяць»). Верн точно описав розміри ракети, точне місце старту (Флорида) і навіть екіпаж: 3 людини, як це і було зрештою в програмі NASA.
    - Вежа в центрі Європи (до будівництва Ейфелевої вежі) – опис досить схожий.
    - Міжпланетні мандрівки («Гектор Сервадак»), запуски космічних апаратів доказують можливість міжпланетних подорожей.
    - Відеозв’язок і телебачення («Париж в ХХ столітті»).
    - Будівництво Туркестано-Сибірської магістралі («Клодіус Бомбарнак. Записна книжка репортера про відкриття великої Трансазіатської магістралі (Із Росії в Пекін)»).
    - Літак з перемінним вектором тяги («Незвичайні пригоди експедиції Барсака»).
    - Принципова прохідність Північного морського шляху за одну навігацію («Найда з загиблої Цинтії»).
    📌Багато подробиць біографії Жуля Верна дійшли до нас завдяки працям його онука, який майже все своє доросле життя (цілих 40 років!) Присвятив складанню життєпису свого знаменитого діда з усіма подробицями. А син письменника, Мішель Верн, ще в молодості зацікавився кінематографом, і саме він екранізував цілих п’ять творів свого батька. Свій внесок зробив і правнук літератора він виявив оригінал рукопису «Париж двадцятого століття», про який ми раніше згадували.Цей твір було опубліковано лише через багато десятиліть після смерті письменника.

    ● Помер Жуль Верн 24 березня 1905 року від цукрового діабету. Йому було 77 років

    вівторок, 2 лютого 2021 р.

                                                           Літературний календар

    Сьогодні виповнюється 120 років від дня народження Валер'яна Підмогильного.
    Творчість Валер’яна Підмогильного, блискучого майстра новели, талановитого перекладача цілої бібліотеки французької класичної літератури, літературознавці ставлять вряд з найвидатнішими письменниками світу. Між тим більшість наших співвітчизників ще тільки починають відкривати для себе його ім’я і творчість.
    Його роман «Місто» одна із знакових книг століття. Розповідь про долю юнака в тенетах великого полісу, по суті живого хижого організму, що висмоктує совість людини. Дослідники відносять роман до такої мистецької течії як екзистенціалізм, тому твір можна порівнювати з найкращими зразками літератури подібного змісту. Він близький геніальним прозаїкам і в той час своєрідний, яким і має бути справжнє мистецтво. Злочин, що робить місто з людиною, нагадує Достоєвського з його живим і зловісно сірим Петербургом і Мопасана з темою морального виродження в «Любому Друзі». Разом із цим – це суто українська драма людини – сільської натури з її темною підсвідомістю, що роз'їдає серцевину особистості.










    ГРЕБІНКА Євген Павлович (02.02(21.01).1812–15(03).12.1848) – байкар, письменник, перекладач, педагог, громадський діяч. Н. на х. Убіжище (нині в складі с. Мар'янівка Гребінківського р-ну Полтав. обл.) в сім'ї відставного гусарського офіцера, дрібного поміщика. Походив зі старовинного козац.-старшинського роду Граб янок.Закінчив 1831 Ніжинську г-зію вищих наук. Після кількох місяців служби у 8-му Малорос. козац. полку вийшов у відставку, займався літ. працею в своєму маєтку. На поч. 1834 переїхав до Санкт-Петербурга, працював чиновником і одночасно викладачем у кількох військ. навч. закладах, відвідував літ. салони, де познайомився з багатьма громад.-культ. діячами. Опублікував зб. "Малороссийские приказки" (1834, 2-ге вид. 1836), створив гурток укр. літ.-мистецької інтелігенції. Друкувався в рос. періодиці (Современник, "Библиотека для чтения" та ін.). Від 1837 повністю зосередився на викладацькій роботі. Через І.Сошенка познайомився з Т.Шевченком, сприяв викупові того з кріпацтва, допоміг видати "Кобзар" (1840); 1841 підготував і видав один із перших українських альманахів "Ластівка", в якому помістив твори Т.Шевченка. Шевченко намалював портрет Г., а в червні 1843 гостював у нього в маєтку.

    Євген Гребінка опублікував "Рассказы пирятинца" (1837), істор. повість "Ніжинський полковник Золотаренко" (1842) та роман "Чайковський" (1843), романтичну поему "Богдан" (1843), низку переспівів укр. нар. пісень, ліричних віршів укр. і рос. мовами; деякі з них стали популярними піснями та романсами: "Українська мелодія" ("Ні, мамо, не можна нелюба любити"), "Черные очи" ("Очи черные, очи страстные"), "Песня" ("Помню, я еще молодушкой была"). Г. належить перший повний укр. переклад "Полтави" О.Пушкіна(в бурлескно-травестійному стилі). Славу Г. принесли байки.

    Окремі твори Г. перекладені болг., польс., сербською, угор., чеською мовами. Матеріали про життя та творчість Г. зберігаються у від. рукописів Ін-ту літ. ім. Т.Шевченка НАН України (фонд № 65).


    День пам'яті Євгена Плужника-письменник "розстріляного відродження"
    Плужник Євген Павлович народився 26 грудня 1898 р. у слободі: Кантемирівці Воронезької губернії в родині дрібного купця: Закінчивши гімназію в м. Боброві, у 1918— 1920 pp. жив на Полтавщині, працював учителем, вів театральний гурток, був актором. У 1920 р. Плужник переїхав до Києва, де навчався в Київському ветеринарно-зоотехнічному інституті (1920-1921рр.).У 1921р. він вступив до Київського музично-драматичного інституту ім. Лисенка, але вищої освіти не здобув. У 1923 р. під псевдонімом Кантемирянин Плужник опублікував перші вірші в газеті „Більшовик” і журналі „Глобус”. У 1926р. вийшла його збірка „Дні”. Поет став членом літературного угруповання „Лан¬ка”. У цей час загострилась його хвороба на туберкульоз, але Є. Плужник продовжував працювати: разом з В. Підмогильним видав словник „Фразеологія ділової мови”, редагував твори інших письменників, перекладав російську класику. Усередині 1920-х років видав свої перші поетичні збірки «Дні» (1926) і «Рання осінь» (1927)4 грудня 1934 заарештований НКВД. Звинувачений у належності до націоналістичної терористичної організації і засуджений до розстрілу. Згодом вирок змінено на довготривале табірне ув’язнення на Соловках, де він помер 2 лютого 1936 від туберкульозу. Реабілітований у серпні 1956 року.