Віртуальний калейдоскоп «Народознавча веселка»

Бібліотека-філія с.Теково пропонує увазі користувачів віртуальний калейдоскоп "Народознавча веселка"

Червень – первісток літа
Червень - перший літній місяць. А назву йому принесли плоди раннього літа, зокрема вишні й черешні, які додають червоних барв і зеленій рослинності, і назві самого місяця.
На червень припадає день літнього сонцестояння - 22 числа, коли найдовший день протистоїть найкоротшій ночі, і Сонце повертає на зиму, хоча попереду ще так багато літа.
В давнину його також називали кресником, бо кресали вогонь для запалювання купальських вогнищ. Бо в червні - день Івана Купала (за старим стилем). А також припадає велике християнське свято - Трійця або П'ятидесятниця, по-давньому, Зелені Свята, що відбувається на п'ятдесятий день після Пасхи.
Червень – місяць білих ночей, квітучих трав, співочих птахів», – каже народна приказка. А ще його рум’янець року, полудень, різноцвіть, сінокісник, перволіть, кресник, світозар, сонцекрес... Усі ці назви червня підкреслюють природні явища, ознакою яких є буяння молодості людини.

В Україні побутувала й назва «іюнь», походження якої науковці пов’язують з іменем давньоримської богині Юнони – покровительки дівчат, шлюбів, сім’ї та породіль, богині успіху та перемоги. Та в українській мові цій назві відповідає слово – юність, юнак, юний, що й характеризує молодість.
Він - зрілий чоловік, старший серед своїх літніх братів, а весняні брати - взагалі, юнаки супроти нього. Червень приходить до людей разом з Купайлом і єднає все суще на землі в Купальську ніч святим шлюбом Води і Вогню, а також закликає людей очиститись душею і тілом через молитву до Господа-Сонця, через поклоніння зоряному Небу і красному Літу.
Про походження наймення першого літнього місяця існує найбільше гадок. Одні вважають, що назві прислужилося масове цвітіння квітів, зокрема маку й півонії; інші стверджують, буцімто назва пішла від зачервонілих суниць та черешень, котрі починають визрівати; дехто схильний пояснювати походження слова з тим, що в цей час найяскравіше світить сонце — саме з 20 по 22 червня настає період найвищого сонцестояння, коли день удвічі перевершує ніч.
Мають, очевидно, рацію й ті вчені, котрі пояснюють назву, пов'язану з масовим розплодом городніх та садових червів і гусені. Небезпідставні міркування й дослідників традиційного бджільництва; вони вважають, що своє ім'я місяць отримав від того, що в червні бджолині матки починають найактивніше відкладаї, личинки — плодити черву.
Але найбільш логічним поясненням назви є її походження від червеця. Саме в червні і з'являється сокоживна комаха — кошеніль. Червенська фарба цінувалася насамперед за соковитий колір і практичну якість, позаяк він не вигоряв на сонці й не змивався водою. Цим барвником кольорували вовну, ткацькі вироби, лучку і навіть виготовляли жіночу пудру. Широке розповсюдження цього промислу, очевидно, сприяло офіційній назві місяця.

Здебільшого на червень припадають і Зелені свята (Трійця), якими віншували буйне пробудження природи. Своє обійстя укрнаїнці прикрашали живими квітами, пахучими травами та гілками клена тощо. У ці дні люди виходили на лісові галяви, щоб віддячити природі за буйзеленість. Напередодні Зелених свят наші пращури відзначали так званий клечаний тиждень. У цей час селяни ходили до лісу, щоб «заклечати», тобто «чертити», «прорубати» місце для майбутнього поля. Вибрана в такий спосіб ділянка мала давати щедрий і багатий урожай.
Натомість наступав «русальний», або «мавський», тиждень. Згідно з повір'ям, нехрещена дитина, котра помирала протягом цього періоду, перетворювалася на русалку або мавку. Тому молоді, зосібна дітям, батьки забороняли ходити полями. З цього приводу в народі ходило, та ще й досі існують, безліч різноманітних легенд. Русалок змальовували голих, з розпущеним волоссям, що тільки й чекають, кого б затягти в жито і залоскотати до смерті.
Під кінець місяця — наступає двотижневий Петрівський піст. Традиційно на Україні пов'язані цікаві обряди. Оскільки в цей період наступає певний перепочинок од нагальних робіт для жінок, то вони бралися за рукодільництво.
Для дівчат це був період вибілювання полотна і тіпання конопель.
Жінки в свою чергу збиралися на почухрини. На таких колективних сходках вони смикали вовну, робили з неї куделі й пряли. Почухрини, як і вибілювання полотна, супроводжувалися піснями із спеціального циклу, так звані петрівочки.
Червень, отже, не тільки літо рум'янить — він ділить навпіл річний цикл. Від того й іменують його ще й полуднем року та первістком літа.

Багато народних прикмет і традицій зібрав перший місяць літа:

- літо починається вильотом бабок і закінчується "піснею" коника;
- якщо в перші два дні місяця йде дощ, то решта будуть сухими;
- часті блискавиці – на добрий врожай зернових;
- жаби голосно кричать — на гарну погоду, мовчать — перед
похолоданням, “вуркотять" – на дощ;
- кроти виходять на поверхню — перед різкою зміною погоди;
- риба вистрибує з води — перед дощем;
- багато метеликів летить на вогонь — перед дощем;
- конюшина складає свої листочки — перед зливою;
- якщо мурахи розбрелися далеко від мурашника – через добу збереться
дощ;
- горобці зранку купаються у пилюці – на вечір чекай дощу;
- бджоли вилітають з вулика і скопичуються на його стінках — буде
жарко.
- зацвіла шипшина – настало справжнє літо;
- рано цвіте малина – на тепле літо.