В РУБРИЦІ "ЗІРКИ КНИЖКОВОГО ВСЕСВІТУ" 

бібліотека представляє інформаційну довідку: "ЛІНА КОСТЕНКО",

                                З НАГОДИ ДНЯ НАРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕТЕСИ

 Ліна Костенко – одна з найвідоміших українок за всю історію української державності. Пройшовши весь нелегкий шлях випробувань, який в другій половині ХХ століття чекав мало не на кожного українського митця чи мисткиню, поетеса жодного разу не зрадила своїх принципів та проукраїнської позиції.

Письменниця народилася 19 березня 1930 року у місті Ржищів (сучасна Київська область) у родині вчителів. Писати почала ще з молодих років, стала учасницею руху шістдесятників. Протягом усього періоду своєї творчості вражала читачів своїм талантом. Навіть перші вірші Ліни Костенко ще досі декламують на поетичних вечорах, вивчають у школах чи використовують у вуличному мистецтві – і кожен знаходить у них щось своє.

12 цікавих фактів про Ліну Костенко:

Ми б могли ніколи не познайомитися із творчістю Ліни Костенко, якби її дитяча мрія – стати льотчицею – здійснилася. Сама ж поетеса тепер з теплом згадує свої дитячі фантазії: “Якось вирішила стрибнути з парашутом. Взяла стару мамину парасольку, обідрала чорну тканину (адже парашут повинен бути білим, яким бачила його в небі), натягнула на каркас простирадло. Забралася на горище і, відкинувши драбину, стрибнула … Звичайно, сильно забилася. Але не плакала”.

Свій перший вірш майбутня поетеса написала, коли їй було всього 11 років, – через два роки з початку Другої світової війни. Його вона “нашкрябала”, під звуки вибухів і криків, на стіні окопу, де разом із батьками ховалася під час боїв за Дніпро. Того ж дня у це місце влучив снаряд, і від вірша не залишилося нічого.

У віці 16 років Ліна Костенко вперше опублікувала свою поезію. Але по-справжньому світ познайомився із молодою поетесою лише через 11 років. Так, після завершення навчання в інституті імені Максима Горького, що в москві, Ліна видала свою першу книгу “Промені землі”, а ще через рік – “Паруса”. Саме вони стали початком на шляху її літературного життя.

У своїх творах поетеса не боїться бути сміливою. Вона жорстко критикує тогочасну владу, намагаючись таким чином протидіяти радянському режиму. Через такі книги як Зоряний інтеграл” і “Княжа гора”, Ліні Костенко було не лише заборонено друкуватись – її ім’я надовго зникло із поля зору радянських читачів.

Дисиденти – так називали українських проактивних митців та мисткинь, які виступали за дотримання прав і свобод людини у Радянському Союзі. Саме через участь в дисидентському русі творчість Ліни Костенко була під жорсткою цензурою протягом довгих 16 років. Можна собі тільки уявити, що пережила молода поетеса. Через це вона навіть оголошувала про голодування.

Цікавий факт: саме під час суворої заборони на друкування поезії та книжок, Ліна написала свої одні з найкращих творів. Серед них і найвідоміший роман у віршах “Маруся Чурай” (його вона змогла опублікувати лише через 6 років після написання), роман “Берестечко” та чимало поезії зі збірок “Над берегами вічної ріки” і “Неповторність”.

Після аварії на Чорнобильській атомній електростанції Ліна Костенко понад усе хотіла, щоби весь світ дізнався правду. Вона була єдина серед тогочасних письменників та письменниць, хто регулярно відвідував Чорнобильську зону. І протягом більше як 20 років після трагедії поетеса неодноразово висвітлювала ці події у своїх віршах.

Перший прозовий роман авторства української письменниці – “Записки українського самашедшого” – вийшов друком у 2010 році і одразу став бестселером. Цікаво, що внаслідок великого ажіотажу на роман, у книгарнях навіть виник тимчасовий дефіцит. А це, в свою чергу, призвело до поширення піратських примірників роману. Загалом, станом на червень 2011 року офіційний тираж твору становив 80 тисяч примірників

Творчість колишньої дисидентки оцінили і далеко за межами рідної землі. Її твори були перекладені багатьма мовами: англійською, польською, білоруською, естонською, італійською, ерзянською, німецькою, французькою і словацькою. Сама ж поетеса також видала книгу “Інкрустації” італійською мовою.

За свою проукраїнську діяльність та громадянську позицію Ліна Костенко отримала чимало нагород та відзнак. Разом з Павлом Тичиною та Іваном Драчем була номінована на Нобелівську премію з літератури. Цікаво, що їй було присуджено звання Героя України, від якого вона відмовилась зі словами: “Політичної біжутерії не ношу!”.

Цікавий факт: крім безлічі нагород та звань, у 2015 році на честь видатної української письменниці та поетеси було названо планету. Так, нова планета Сонячної системи №290127 отримала назву Лінакостенко.

Про теперішнє життя Ліни Костенко майже нічого не відомо, оскільки вона не дає інтерв’ю та майже не з’являється на публіці. Час від часу письменниця бере участь в акціях на підтримку українських бійців. Та все ж, її проукраїнську позицію можна побачити і зараз. Зокрема, за два дні до повномасштабного вторгнення росії в Україну, Костенко написала вірш, у якому назвала путіна “маленьким сірим чоловічком”.