З нагоди відзначення 175 річниці з- дня народження Олени Пчілки,

                   бібліотека представляє літературну візитівку 

                          "Цікаві факти з життя Олени Пчілки"

Мало хто знає, що Олена Пчілка – це творчий псевдонім Ольги Петрівни Косач, аристократки з міста Гадяч, рідної сестри славетного професора Михайла Драгоманова і дружини впливового юриста, статського радника Петра Косача, мами шістьох дітей. Сьогодні виповнюється 175 років з дня її народження.

Так склалося, що ім’я Олени Пчілки нам більше відоме завдяки видатній донці – Лесі Українці (другою за рахунком дитині в сім’ї Косачів). Але пані Косач у свої часи була видатнішою за свою знамениту доню. Її поважали не лише як господиню великої зразкової сім’ї, а й за її публіцистику і перекладацький фах: вона адаптувала світову класику – від Овідія до Гюго. До речі, Леся називала маму «королевою-матір’ю» та «Її величністю».

Маємо добірку цікавих фактів про українську поетесу, прозаїка, драматурга, літературного критика

Першою впорядкувала і видала книжку про особливості і види наших розписів, узорів з 23 кольоровими замальовками писанок і вишивок.

Сміливо змінювала ошатні аристократичні сукні і пишні зачіски на народний український стрій з косою та вінком і так виходила не лише до гостей свого дому, а й в люди – у справах, на заходи, зустрічі.

Разом зі Старицьким, Франком, а потім з донькою Лесею Українкою взялася за реформування мови. Саме Олені Пчілці, наприклад, належать звичні зараз, а колись неіснуючі слова «палкий», «променистий».

Всіма силами протистояла русифікації – навіть дітей не віддавала до російськомовних шкіл, навчаючи їх вдома. На відкритті пам’ятника Котляревському в Полтаві Олена Пчілка демонстративно виступила українською, попри царську заборону і ризик арешту.

У 1920 році, під час святкування дня народження Тараса Шевченка у Гадяцькій гімназії, Ольга Петрівна огорнула погруддя поета національним синьо-жовтим стягом.

З 1925 року член-кореспондент Всеукраїнської академії наук, створеної після встановлення радянської влади. Працювала в різних наукових комісіях аж до смерті у 1930 році. Фактично, статус академіка і поважний вік врятував Олену Пчілку від репресії за антибільшовицькі погляди. Коли до неї, вже вісімдесятирічної, прийшли чекісти з ордером на арешт, то просто зжалилися і залишили вдома.

Померла на руках однієї з доньок – Ольги Косач-Кривинюк. Похована вона у Києві на Байковому кладовищі поруч з чоловіком та донькою Лесею. У роки війни донька Ольга вивезла і зберегла частину сімейного архіву за кордон.

Мало хто знає, що Олена Пчілка – це творчий псевдонім Ольги Петрівни Косач, аристократки з міста Гадяч, рідної сестри славетного професора Михайла Драгоманова і дружини впливового юриста, статського радника Петра Косача, мами шістьох дітей. Сьогодні виповнюється 175 років з дня її народження.

Так склалося, що ім’я Олени Пчілки нам більше відоме завдяки видатній донці – Лесі Українці (другою за рахунком дитині в сім’ї Косачів). Але пані Косач у свої часи була видатнішою за свою знамениту доню. Її поважали не лише як господиню великої зразкової сім’ї, а й за її публіцистику і перекладацький фах: вона адаптувала світову класику – від Овідія до Гюго. До речі, Леся називала маму «королевою-матір’ю» та «Її величністю».

Маємо добірку цікавих фактів про українську поетесу, прозаїка, драматурга, літературного критика

Першою впорядкувала і видала книжку про особливості і види наших розписів, узорів з 23 кольоровими замальовками писанок і вишивок.

Сміливо змінювала ошатні аристократичні сукні і пишні зачіски на народний український стрій з косою та вінком і так виходила не лише до гостей свого дому, а й в люди – у справах, на заходи, зустрічі.

Разом зі Старицьким, Франком, а потім з донькою Лесею Українкою взялася за реформування мови. Саме Олені Пчілці, наприклад, належать звичні зараз, а колись неіснуючі слова «палкий», «променистий».

Всіма силами протистояла русифікації – навіть дітей не віддавала до російськомовних шкіл, навчаючи їх вдома. На відкритті пам’ятника Котляревському в Полтаві Олена Пчілка демонстративно виступила українською, попри царську заборону і ризик арешту.

У 1920 році, під час святкування дня народження Тараса Шевченка у Гадяцькій гімназії, Ольга Петрівна огорнула погруддя поета національним синьо-жовтим стягом.

З 1925 року член-кореспондент Всеукраїнської академії наук, створеної після встановлення радянської влади. Працювала в різних наукових комісіях аж до смерті у 1930 році. Фактично, статус академіка і поважний вік врятував Олену Пчілку від репресії за антибільшовицькі погляди. Коли до неї, вже вісімдесятирічної, прийшли чекісти з ордером на арешт, то просто зжалилися і залишили вдома.

Померла на руках однієї з доньок – Ольги Косач-Кривинюк. Похована вона у Києві на Байковому кладовищі поруч з чоловіком та донькою Лесею. У роки війни донька Ольга вивезла і зберегла частину сімейного архіву за кордон.