Цьогоріч, 27 серпня, виповнюється 166-річниця від дня народження генія української нації Івана Франка.
Як той Орфей, герой рапсодний,
Він з неба віщий посланець
Як меч, перо своє натхненне!...
Хай сяє нам благословенно
В історії кожного народу є імена, які, мов яскраві зорі крізь роки і століття світять людству своїм вічно невгасаючим світлом.
В історію української культури Іван Франко ввійшов, як один з найвидатніших поетів і мислителів кінця XIX і початку ХХ ст. В його творчості гармонійно поєднались глибокий реалізм, гостро-викривальний пафос і проникливий ліризм. Щодо ширини творчого діапазону, то він не має собі рівних в українській літературі 19 століття.
І.Франко – співець боротьби, поет глибоких почуттів, першорядний белетрист, майстер широких соціальних полотен та психологічних мініатюр, невтомний вчений, філософ, історик, економіст, соціолог, літературознавець, етнограф, фольклорист, гарячий популяризатор досягнень слов’янської і світової літератури, палкий публіцист, редактор кращих українських журналів, які зуміли об’єднати навколо себе найвидатніші сили України, і , нарешті, громадський діяч, що вогнем слова будив живу думку у народних масах. І в цьому він був сином свого часу, став легендарним Каменярем.
Галактика творів Івана Франка народилася з пилинки вогню. На вигляд звичайна іскра, а насправді незбагненна клітина божественного променя „правдива іскра Прометея”, злетіла з батькового ковадла ще в дитяче серце поета і вибухнула вулканами любові до людей, до праці, до правди, до свободи, заполонила його безмежну душу обертаючи її в безліч світил, які світять ще нині і розширюють свої національні і світові орбіти. В тій іскрі відклався віками національний і соціальний біль українського народу.
Хлопцем маленьким ти з батьком у кузні
Вдивлявся, як іскри летять огняні,
Здавалось, то гнівом палаючі очі,
Що віру гартують в майбутнії дні!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар