неділя, 24 лютого 2019 р.





Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
              Нації вимирають не від інфаркту.
              Спочатку їм відбирає мову.
                                                       Ліна Костенко

        Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції й досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. За оцінкою фахівців, із 6000 мов, які нині існують, половина з них знаходиться під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Тому ЮНЕСКО своїм Рішенням прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Привернення уваги міжнародної спільноти до цієї теми – важливий крок до визнання необхідності захистити різноманіття культур.
Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.                                                                      

В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження “Про відзначення Міжнародного дня рідної мови”.
Відтоді це свято стало ще одним днем пошанування рідної мови в кожному освітньому закладі, у бібліотеках, культурних центрах, просвітницьких організаціях України. В бібліотеці-філії с.Теково оформлено тематичну виставку "Мов джерельна вода, рідна мова моя".

15 лютого -  День вшанування учасників бойових дій на території інших держав та річниця виведення радянських військ з Афганістану.
Афганська війна – одна з самих трагічних сторінок історії нашого народу, яка тривала вдвічі довше ніж  Друга світова.
В бібліотеці оформлена книжкова виставка "Афганістан болить в моїй душі...", де читачі  мають можливість ознайомитися з   матеріалами ,у яких висвітлюються вищезгадані події.
З 1979  до 1989 року, близько ста п'ятдесяти тисяч українців пройшли через горнило "афганської війни". 290 українців не повернулися з Афганістану, 62 - вважаються зниклими безвісти або потрапили в полон. Отримали поранення більш ніж 8 тисяч українців, 4 687 з них повернулися до рідних домівок інвалідами.
 12 лютого працівник бібліотеки провела по  представлених матеріалах хроноскоп пам'яті: це і спогади "афганців", і проблеми фізичної та моральної реабілітації воїнів,  та поеми та вірші, присвячені подіям  Афганської війни. Це розповіді про те, що людина робить на війні і що війна робить з людиною.
Афганська війна… Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить і досі. Серед тих, хто віддав своє юне життя і житель с.Теково Юрій Параска.






20 січня 2019 року в бібліотеці-філії с.Теково презентовано книжкову виставку "Злука.Соборність.Воля" (До  відзначення 100-річчя  Соборності України). Щорічно у день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки, що відбулося у 1919 році відзначається це свято.
Урочистий Акт злуки Західно-Української Народної Республіки та Української Народної Республіки в єдину соборну Українську державу проголосила директорія УНР 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві. «Віднині зливаються в одне ціле віками розділені частини України -Галичина, Буковина, Закарпаття та Придніпрянська Україна – в одну велику Україну. Збулись мрії, заради яких жили та заради яких вмирали кращі сини України. Віднині є одна незалежна Українська Народна Республіка», - так було написано в Акті злуки. Цей день назавжди залишиться в історії українського народу як один з найпрекрасніших моментів нашої історії. Високий принцип соборності своїх земель – найблагородніший у світі ідеал, до якого прагне кожна нація.
Офіційний державний статус День Соборності України отримав у 1999 році, а в 2011 було встановлено День Соборності і Свободи України.
Книжкова виставка привертає увагу відвідувачів бібліотеки та пропонує замислитись над історією нашої країни, сьогоденням та майбутнім українського народу. Матеріали, представлені на виставці, акцентують увагу на історичних фактах, що передували злуці, на об’єднавчому русі, який наприкінці 1918- початку 1919 року охопив майже всю Україну.
Слово «соборність» включає в себе єдність і згуртованість. У ньому ми чуємо слово «собор». Собор душі є у кожного із нас. Берегти його - означає слідкувати за своїми думками, діями, вчинками. Одним із головних завдань собору душі є знати і пам’ятати свою історію. Тож вивчаймо власну історію і цінуймо цілість землі рідної і народу! Для юних користувачів у бібліотеці проведено історичну годину: "Українська соборність у дитячому вимірі".












У бібліотеці-філії с.Теково з 23 грудня по 20 січня 2019 р.презентовано книжково-ілюстративну виставку-інсталяцію : "Зима іде-свята веде...",присвячену низці зимових свят,які ми святкуємо в січні.
  До уваги відвідувачів бібліотеки книжки "Пори року"В.Федиєнка,"Червона зима"В.Сосюри", "Снігова королева"Г.-Х.Андерсена,"Ніч перед Різдвом" М.Гоголя,"Славлю Бога" Ю.Шипа",Бог предвічний народився" та ін.
  Для юних користувачів бібліотеки проведено урок народознавства "Традиції святкування зимових свят".